"Чорні сторінки" діяльності Володимира Винниченка
«Темні сторінки" діяльності Володимира Винниченка
Володимир Винниченко - це не тільки відомий політичний та культурний діяч... Знаний він, на жаль, як автор славнозвісних листів, які принесли значну шкоду Україні. Становленню її як незалежної державі тоді, на початку XX століття. У грудні 1920 р. в часописі «Вперед"( а згодом і у «Волі") вийшов друком лист В.Винниченка, в якому велася мова про те, що свідомі українці повинні орієнтуватися не на країни Заходу, а на більшовиків. Коли українські представники за кордоном, зокрема в Італії, прочитали цього листа, між ними виникли розбіжності... Так, українська еліта розкололася на дві протилежні за поглядами на революцію і її наслідки групи. Цей розкол спричинив і негаразди в місії українців в Італії і її швидку у майбутньому ліквідацію.
Автор листа, В.Винниченко, заперечує свою участь в уряді І.Мазепи і вказує на причини свого невходження до нього. «Цим мушу заявити, що своєї згоди взяти участь у цім уряді я не дав і дати не можу через те, що соціально-політична програма цього уряду не відповідає моїм поглядам". Далі він заперечує всі свої негативні вислови, адресовані більшовикам раніше. Називає їх глибоко помилковими... І, навпаки, говорить, що форми радянської влади в кожній країні необхідні для успішного ходу революції. Коли революція на Заході розів'ється, вона неодмінно прийде до форм радянської влади - до більшовизму.
Орієнтацію української революції й її проводирів на Захід Винниченко називає помилковою. Вважає, що вона нашкодила Україні у справі соціяльного й національного визволення її трудового народу. Єдиною ж формою державності він вважає робітниче-селянську державу.
Володимир Винниченко висловлює в листі розчарування у своїх попередніх діях та поглядах. Вважає, що вони зашкодили визволенню працюючих мас від соціяльного і національного поневолення.
Тим часом події в Україні й навколо неї розгортаються трагічно. Таємні переговори між Польщею та Радянською Росією йдуть успішно. Всі розуміють, що ніякі протести уряду УНР не зможуть завадити їх проведенню. Події в Україні та стан її війська настільки несприятливі для боротьби за державність, що різні недружелюбні заходи проти української революції видаються як об'єктивно зумовлені. Здавлося б саме в цей час нам потрібна якась опора та захист, а тут...
Лист В.Винниченка значно пошкодив українській дипломатії. Вона щойно, з приходом до влади Директорії, поширила свою діяльність і навіть відновила дипломатичні зв'язки на теренах держав Антанти. Ці зв'язки були порушені після підписання мирного договору у Бресті 9 лютого 1918 р. Лист В.Винниченка, опублікований в центральній пресі майже всіх європейських країн, спричинив закриття багатьох українських місій, зокрема і в Італії. Їх закрили спочатку частково, а потім, після опублікування другого листа у травні 1920 р., - повністю. Які ж причини такого явища?
Річ у тому, що В.Винниченко, який жив тоді в еміграції, був відомий в Європі як голова уряду УНР. Він пильно стежив за подіями в Україні і час від часу давав їм не завжди об'єктивну оцінку на сторінках ведучих європейських газет. До його публікацій прислухалися як ведучі політики, так і деякі із членів європейських урядів. А від них інколи залежала й політика держав до України. Але в діяльності В.Винниченка було багато й ворожого в ставленні не так до України, як до окремих її державних і громадських діячів.
Один з учасників визвольної боротьби українського народу в 1917-1920 рр. О.Бочновський в одній з своїх праць звинувачував В.Винниченка в упередженості до українських дипломатів. У згадувані часи він працював членом української дипломатичної місії в Празі і був добре обізнаний з тодішньою політичною ситуацією в Україні і ставленням до УНР урядів країн Європи. Він засуджує те, що в такий важкий для України час В.Винниченко виступив із брудною лайкою й ккритикою уряду України й взагалі української державності на сторінках європейських часописів.
23 травня 1920 р. в італійській газеті «Аванті" під заголовком «Антантсько-українська комедія" був опублікований названий лист Винниченка із зверненням до комуністів і соціалістів-революціонерів всіх країн. Зрозуміло, що в багатьох європейських країнах, знаючи внутрішнє становище України, положення уряду, що фактично опинився без території, до дипломатичних місій поставилися упереджено. Багатьом із них довелося припинити свою діяльність. Закінчила свою діяльність і дипломатична місія в Італії. Її працівники були відкликані спочатку до Відня, а потім кожен з них знайшов собі притулок в еміграції.
Цей лист являється надзвичайно цінним історичним документом. Саме з нього ми довідуємось про іншу сторону діяльності Володимира Винниченка. Розкриваємо для себе чорні плями на його імені. Дізнаємося про причини поразки українських державників...Хоч недовготривалої, але такої болючої для нас, українців!